Як розраховується теоретичний прогин навантаження $P$ для хвильової пружини типу Crest-to-Crest з кількома витками і яку роль відіграє модуль пружності матеріалу в лінійному діапазоні?

Теоретичне навантаження $P$ для хвильової пружини від гребня до гребня виводиться з формули прогину балки, скоригованої для синусоїдальної геометрії. Стандартне рівняння: $P = \frac{E b t^3 N f K}{D_m^3 n}$, де $E$ — модуль пружності, $b$ — радіальна стінка, $t$ — товщина матеріалу, $N$ — кількість хвиль на виток, $f$ — прогин, $D_m$ — середній діаметр, а $n$ — кількість витків. Модуль пружності $E$ є критичним, оскільки він визначає жорсткість; наприклад, використання 17-7PH CH900 ($E \приблизно 200$ ГПа) проти Inconel X-750 ($E \приблизно 213$ ГПа) значно змінює швидкість пружини $k = P/f$. Лінійний діапазон зазвичай підтримується між $20\%$ і $80\%$ доступного прогину до досягнення дна або входу в нелінійну зону високого напруження, де $f > 0,8(h-t)$.