Проаналізуйте випадок відмови, коли хвильова пружина вийшла з ладу через «постійну установку», незважаючи на те, що навантаження було в межах теоретичних обмежень.

Постійна фіксація, або «взяття фіксації», виникає, коли фактичне напруження перевищує межу текучості матеріалу. Якщо теоретичні розрахунки свідчать про те, що пружина безпечна, несправність часто виникає внаслідок «розслаблення напруги» або «повзучості» через робочі температури, вищі за вказані. Іншою причиною є «динамічний викид», коли високочастотні вібрації викликають локалізовані відхилення за межі проектної робочої висоти. Це можна проаналізувати за допомогою формули власної частоти $f_n = \frac{1}{2 \cdot \pi} \cdot \sqrt{\frac{k}{m}}$. Якщо робоча частота збігається з $f_n$, результуючий резонанс може призвести до того, що пружина стиснеться до повної висоти, перевищивши межу текучості та спричинивши остаточну деформацію.