Які критичні міркування щодо радіального розширення під час встановлення хвильової пружини в отвір?

Хвильові пружини розширюються радіально, коли вони стискаються від вільної висоти до робочої висоти. Це розширення визначається формулою $\Delta D \приблизно 0,02 \cdot \frac{(L_f - L_w) \cdot t}{N}$, де $L_f$ — вільна висота, а $L_w$ — робоча висота. Якщо пружину встановлено в отвір із недостатнім зазором, зовнішній діаметр (OD) зачепить стінки корпусу. Це зв’язування створює надмірне тертя, яке проявляється у більшій, ніж розрахункова, швидкості пружини та спричиняє локальне зношування або «фреттинг». Для пружини типу Crest-to-Crest життєво важливо розрахувати максимальний зовнішній діаметр на твердій висоті $H_s$, щоб переконатися, що він залишається нижче мінімального діаметра отвору $D_b$ протягом усього робочого діапазону.